Захоплення Капітолію прихильниками Д.Трампа на початку січня 2021 року обов’язково увійде в сучасну історію США як приклад загроз, які можуть постати навіть перед зрілими демократіями.
Як вже відомо Конгрес підтвердив результати президентських виборів, таким чином зробивши останній формальний крок до передачі влади Джо Байдену 20 січня 2021 року. Нажаль це відбулось за драматичних обставин.
Частина республіканців в обох палатах Конгресу готувала затримку процесу. Але було зрозуміло, що затримка навряд чи надовго затягне процес сертифікації голосів виборників. Крім того, результат був зрозумілий ще до початку процесу – значна частина республіканців чітко дала знати, що вони проголосують за сертифікацію, а багато з них було проти затримок.
Але відбулася інша затримка, яку передбачити було важко, через проникнення частини протрампівських активістів до будівлі Конгресу. Капітолій пав вперше після захоплення його британськими військами у 1814 році.
В наслідок чого американських парламентарів раптово евакуювали і розмістили на армійській базі Форт Макнейр.
Як таке могло статись? Перш за все, викликає подив те, як легко протестувальники проникли у приміщення. Поліція Капітолію, яка налічує 2300 осіб та має щорічний бюджет у $460 млн, виявилась не готовою впоратися з викликом. Але чому не був напоготові резерв правоохоронців, різних відомств, що відповідають за порядок? Як стало зрозуміло, правоохоронці та спеціальні служби США просто не очікували такого розвитку подій.
Зрозуміло, що відповідальність за події несуть особисто президент Трамп, його оточення, його пропагандистська машина, Республіканська партія.
Лідер республіканців у Сенаті Мітч Макконнелл зробив проникливу промову, закликав до здорового глузду, зваженості. Але його уже не чули – ані його більш радикальні колеги, ані радикальні елементи на вулицях. Республіканська партія з цими подіями поринула ще глибше у внутрішню кризу. Останніми роками вона стала партією Трампа. Але зараз власне загострюється боротьба за майбутнє партії. Традиційні консерватори, республіканці намагаються відновитися і вивести партію з-під контролю Трампа та його прихильників. Це було дуже помітно в останні місяці та тижні, а зараз цей процес напевно прискориться.
Натомість Дональд Трамп створив ситуацію, що посприяла драматичним подіям у Вашингтоні. Він робив це системно, послідовно. Він не робив таємниці з того, що хоче розхитати американську політичну систему, зруйнувати норми та традиції. Але в останні місяці він ще більше нагнітав напругу. Вранці дня захоплення Конгресу Трамп особисто закликав натовп йти до Капітолію.
Звичайно, можна сказати, що він не мав на увазі захоплення будівлі. Але в умовах підвищеної екзальтації його прихильників такий сценарій став реальністю. Варто ще нагадати його нещодавню скандальну розмову з очільниками державного апарату в штаті Джорджія. Вона цілком вписується в його лінію поведінки. Трамп порушив устої федералізму, намагаючись втрутитися у справи місцевих органів влади. Він також порушив інший важливий принцип демократичного врядування – розділення влади між різними її гілками. Він безсоромно користувався "адміністративним ресурсом" протягом виборів.
Тому дії Трампа в останні дні не мають дивувати. Це логічна вища точка процесу. Небажання президента зняти напругу навіть на тлі захоплення Капітолію, звичайно, підвищує його особисту провину. Його твіти, аж поки Твіттер не вирішив заблокувати його аккаунт, лише підливали олії у вогонь, підбурювали, а не сприяли владнанню ситуації. За все це громадянин Трамп має понести як політичну, так і юридичну відповідальність.
Критика дій Трампа вчора лунала з різних куточків його власної партії. Члени Конгресу – республіканці були шоковані ситуацією, коли вони мали негайно евакуюватися і кілька годин переховуватись у таємних локаціях. Багато хто з них не забуде цього і не вибачать Трампу. Серед них – і віцепрезидент Майкл Пенс. Чотири роки він уособлював лояльність до Трампа. Але зараз, здається, і йому урвався терпець.
Ще до останніх днів він намагався уникати зайвої конфронтації. Зокрема, перед початком сертифікації голосів виборників він чітко заявив, що буде виконувати суто формальну роль, як того вимагає конституція. Те, що він опинився заручником ситуації у контексті захоплення Конгресу, явно вплинуло на Пенса. Його твіти у розпал кризи були набагато більш виважені та відповідальні, ніж твіти Трампа. І це не дивно – адже якщо Пенс хоче мати продовження своєї політичної кар’єри, він має певною мірою дистанціюватися від Трампа.
І звичайно, не можна не згадати про результати виборів до Сенату, що відбулися у штаті Джорджія 5 січня. Обидва місця від Джорджії отримали демократи. Це призвело до співвідношення між двома партіями в Сенаті 50 на 50. А це своєю чергою означатиме, що тепер вирішальне слово у патових ситуаціях буде за віцепрезиденткою Камалою Гарріс, оскільки саме віцепрезидент головує в Сенаті і може подавати голос за потреби. Це стало серйозним ударом по республіканцях. Провина Трампа напевно є і тут.
Очевидно, що багато республіканців вважають саме так. Або навпаки, відмова Трампа визнати результати президентських виборів, його тиск на місцевих чиновників у Джорджії, цілком можливо, призвели до підвищеної активності виборців, що голосували проти його партії. Зараз у Джо Байдена розв’язані руки на проведення деяких швидких дій та рішень.
Сенат не зможе їх заблокувати. Це, зокрема, як можна сподіватися, дозволить краще організувати боротьбу з коронавірусом та процес вакцинації. Вплине це і на інші напрямки, в тому числі на зовнішню політику. Хоча тут, зокрема щодо України та Росії, можна передбачати збереження консенсусу.
Отже Сполучені Штати Америки проходять безпрецедентні випробування. Їх політична модель, система, традиції були піддані випробуванню на міцність. Чи витримають інституції, чи спрацює закон, чи залишаться норми? Ці питання були в головах багатьох протягом останніх чотирьох років. Зараз вирішальний етап, зараз ми отримаємо відповіді. Від результату певною мірою залежить і доля світу.
Comments